Чи може справний двигун страждати на підвищений оливний апетит? Звісно може!
НОВИНИ, ТЕСТ-ДРАЙВИ, ОГЛЯДИ: НАШ TELEGRAM-канал ПІДПИШИСЬ
Чим сучасніший автомобіль, тим рідше потрібно лазити під капот – хіба що омивайку долити. Однак бувають і конфузи: до планового ТО далеко, а олива в новому моторі вже кудись зникла. Це як? Адже справні автомобілі колишніх епох взагалі не вимагали доливання оливи між змінами!
Трохи теорії
Двигун внутрішнього згоряння повинен споживати певну кількість оливи. Основна стаття витрати – чад у циліндрах. При русі поршня від верхньої мертвої точки вниз на стінці циліндра завжди залишається масляна плівка, яка випаровується під впливом робочої суміші, що горить. Витрата на чад може становити до 80% від загальних втрат мастила.
Ще частина оливи виноситься з картерними газами через систему вентиляції картера, потрапляє на впуск і згоряє в циліндрах. Оливовідбивні ковпачки теж поводяться неідеально, тому додається витрата на мастило клапанів. У двигунах з турбонаддувом існують витоки через ущільнення валу, що з’єднує робочі колеса турбокомпресора.
Якщо мотор новий, йому необхідна обкатка – навіть якщо рекламні справи майстри стверджують протилежне. Спочатку поверхні кілець і циліндрів мають шорсткість у кілька мікрометрів, а тому працюють у режимі прикордонного тертя замість гідродинамічного. Притирання зазвичай знижує шорсткість приблизно на порядок, а закінчується вона у всіх по-різному: у когось через десяток тисяч кілометрів пробігу, у когось раніше. Це визначається режимами експлуатації машини, погодними умовами, стилем їзди та іншими факторами.
Підвищена витрата оливи при обкатці – явище нормальне. А причини споживання оливи вже обкатаним мотором можна поділити на три основні групи.
Особливості конструкції
Найзапеклішим нападкам зазнають німецькі машини, здатні їсти оливу занадто інтенсивно. Наприклад, Volkswagen Touareg минулого покоління, згідно з інструкцією, має право споживати літр на кілька тисяч кілометрів. Чим більше дренажних отворів у канавці під оливознімне кільце, тим краще відведення оливи.
Даунсайзинг сучасних двигунів веде до мініатюризації всіх його елементів. Маленькі поршні та тонкі поршневі кільця знижують тертя. А щоб мініатюрні поршні зберігали міцність, іноді економлять на наскрізних отворах в зоні роботи оливознімного кільця. На одних поршнях їх вісім, на інших – лише чотири. А на старих моторах для дренажу взагалі були прорізи-вікна! Невелика кількість таких отворів погіршує відведення оливи, яка зрештою згоряє. А те, що залишилося біля кільця – закоксовує його, позбавляючи рухливості та герметичності. Перетин отворів для відведення оливи в кільцях теж часом недостатнє. Оливі залишається один шлях – в циліндр.
Інше наслідок даунсайзингу – наявність компресора наддуву, або навіть двох. Вони збільшують навантаження на «залізо» двигуна, та й самі теж потребують мастила.
На витрату оливи впливає співвідношення об’єму мотора та маси автомобіля. Чим слабший двигун, тим сильніше його доводиться навантажувати, викручувати – і тим вища витрата оливи.
Особливості експлуатації
Чим вище швидкість, тим швидше «ворушаться» поршні в циліндрах, тим більше оливи йде на чад. У прямому значенні слова підливає оливи у вогонь і підвищене навантаження на автомобіль: перевезення важких вантажів, буксирування причепа, їзда бездоріжжям, горах і так далі.
Гірські дороги – взагалі окрема розмова. На крутих поворотах і ухилах колінчастий вал часом входить у контакт з маслом, «збиваючи» його та додатково навантажуючи систему вентиляції картера масляними бризками. Те саме явище може спричинити агресивна їзда. В обох випадках “апетит” буде сильнішим, якщо рівень масла близький до максимуму.
У жарку погоду споживання оливи зростає, оскільки його в’язкість падає. Цікаво, що витрата може збільшитися і в сильний мороз: для швидкого розігріву каталітичного нейтралізатора контролер фактично починає лити паливо в камеру згоряння, що призводить до розрідження мастила в піддоні.
Автомобілі з механічною коробкою передач можуть просити частішого доливання масла через те, що водій неоптимально вибирає моменти перемикання передач. Забитий повітряний фільтр викликає зростання розрідження, що збиває налаштування вентиляції картера.
Загальне правило: будь-який автомобіль з пробігом, навіть бувши технічно справним, їсть оливи більше, ніж такий же новий.
Неправильне обслуговування
Головний упор – власне на моторну оливу. Ii підвищена витрата може бути викликана тим, що власник машини в гонитві за економічністю або за модою залив у мотор масло типу 0W-20, хоча інструкція такого не рекомендувала. Воно поводитиметься як вода, а тому закінчиться досить швидко.
Інший варіант – затягування із заміною старої оливи. Мовляв, мотор працює – і добре. Можна потрапити й на «ліву» оливу з непередбачуваними характеристиками.
Апогеєм неправильного обслуговування є нещільно затягнутий оливний фільтр та пробка зливу оливи, з-під яких олива може витікати на дорогу.
5 перевірених способів вбити двигун автомобіля: чого не можна робити
